Земля належить українцям. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

31 березня Верховна Рада України ухвалила закон, що скасував мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який порушував право власності громадян на майно гарантоване статтею 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення права власності полягало в тому, що громадяни, які мали пай у селі були позбавлені можливості вільно їм розпоряджатися, лише здавати за безцінь в оренду на 49 років. Мова йде про так звані «сірі схеми», що були вкрай вигідними певному колу осіб.

1 липня 2021 року громадяни України – фізичні особи отримали право купувати, продавати, дарувати, міняти землю сільськогосподарського призначення. Нам вдалося законодавчо довести, що земля належить українцям. Ми повертаємо землі людям: це логічно й справедливо, так має бути.

Але, разом із цим, вважаю, що земельну реформу потрібно було здійснити ще 20 років тому, коли аграрний сектор незалежної України тільки починав формуватися. Тоді на заваді земельної реформи стояли маніпуляції політиканів, яким прозорий ринок землі був вкрай невигідний через необхідність лобіювання інтересів великих агрохолдингів. Політики минулого увесь час з одного боку випромінювали з себе популістичні гасла щодо «порятунку» українського села, а з іншого – свідомо обмежували пайовиків у можливості реалізації законного права – права власності на землю. Колишні парламентарі не змогли не те що провести земельну реформу, а навіть розпочати обговорення відповідних законів. Натомість їм вдалося утворити всередині країни офшор площею понад вісім мільйонів гектарів. В результаті такої агропромислової політики ми здобули сільськогосподарських гігантів, що побудували свій прибутковий бізнес на дешевому українському чорноземі та наразі використовують нашу країну як «продовольчу базу» для продажів сільськогосподарських продуктів за кордон. Розплатою за таку агрополітику став масовий занепад українських селищ, чисельне скорочення та ліквідація дрібних фермерських господарств, масовий відтік українців, зокрема молоді, у пошуках кращої долі на полуничних плантаціях сусідньої Польщі та свинофермах Німеччини, садово-польових господарствах Данії, Фінляндії та Норвегії... Помилки виправляти важко, а політичні ще й дорого.

Україна – аграрна країна з величезним недовикористаним потенціалом. Переконаний, що реалізація положень нової Земельної Конституції на практиці створить відповідні умови для залучення інвестицій в сільське господарство, дозволить підвищити його ефективність, також стане запорукою піднесення сел і слугуватиме додатковими соціальними гарантіями для громадян.

Сумніви не обґрунтовані

Питання щодо ринку землі є предметом політичних спекуляцій з боку так званої опозиції. «Земельні» міфи, які вони всіма силами самі намагаються продукувати – це ніщо інше як зловживання популізмом для впливу на свого виборця: «всю родючу землю розпродадуть іноземцям/банкам/олігархам», «фермерство знищать», «прозорі аукціони не влаштують», і, взагалі цілковита «зрада» українського народу. Але ж насправді земельний закон якраз і розрахований на те, щоб знизити всілякі ризики та врегулювати земельні відносини, зупинити корупційні схеми. Звісно, деяким людям після стількох років відвертої брехні важко вірити в отриманні реального права та можливості розпоряджатися своїми землями. Час доведе громадянам, що на реформах «забери в бідного, віддай багатому» нарешті поставлена жирна крапка. Вже з липня ц.р. пересічний селянин, звичайний фермер, власники часток/паїв відчують переваги та здобутки земельних змін.

Яким чином це відбудеться?

По-перше, Закон відводить час на те, щоб власники сільськогосподарських паїв прийняли рішення, що їм робити зі своєю землею: продавати, купувати, подарувати, заповідати, поміняти, здати в оренду чи вирощувати врожай. Запуск ринку землі підвищить її вартість на ринку – це однозначно. Вартість українського гектара сільгоспземлі більше не буде найнижчою у Європі. Перспективна ціна, яка наразі озвучується– це приблизно 27,5 тис. грн. за гектар ріллі. За експертними підрахунками вартість у перший рік сягне 1,5 – 2 тис. дол. США за гектар. Важливо, що на законодавчому рівні ми закріпили необхідність експертно-грошової оцінки землі, що має стати запобіжником її продажу за безцінь, як це відбувалося раніше. Але верхня межа ціни не встановлюється. Вартість землі буде такою, яку може запропонувати продавець та яка влаштує продавця. Також законом встановлений обов’язковий безготівковий розрахунок. Безготівкова форма оплати – це перш за все «покажи джерело походження коштів» для покупця, фінансовий моніторинг, безпековий запобіжник при здійсненні земельних угод, передбачений законодавцями. Втім, не дивлячись на прогнозоване зростання цін на ринку – поспішати з продажем землі не рекомендую. Слід розуміти, що зняття мораторію не вимагає обов’язковості продажу. Через кілька років вартість землі підвищиться ще в 2-3 рази. Наприклад, у сусідній Польщі, де продаж сільськогосподарських земель був дозволений ще з початку 90-х, ціна за гектар зросла до 10,7 тис. євро до 2020 року. Гектар словацької землі наразі коштує майже 3,5 тис. доларів. Із зростанням цін продажу землі відповідно підвищиться вартість оренди сільськогосподарських паїв, як мінімум на 20%. Схожі тенденції спостерігалися в інших країнах.

Друге. До 2024 року можна буде купувати земельні ділянки площею не більше 100 гектарів в одні руки. Законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. Селяни зможуть викупити землю, яку вже багато років обробляють на правах орендарів, не маючи конкуренції з боку аграрних холдингів. Лише з січня 2024 року, тобто через 3 роки, закон передбачає можливість придбання землі компаніями – юридичними особами, зареєстрованим в Україні, які належать українським громадянам і ніяк не пов'язаним з офшорами або Росією, не перебувають під санкціями. Збільшиться і площа придбання - до 10 тис. гектарів, підтвердивши законність своїх доходів. У цей період також прогнозується підвищення цін - до 4-5 тис. дол. США за гектар.

Разом із цим, зберігається заборона на продаж земель, що перебувають у державній та комунальній власності.

І третє, ніякого розпродажу землі іноземцям не буде. Хоча, така практика, наприклад, існує в США, де у власності іноземців перебуває понад 12 млн гектарів земель, а обмеження відрізняються в залежності від політики окремих штатів. Сільське господарство приносить в американську скарбницю понад 130 млрд доларів на рік. Також, іноземцям дозволено купувати землю в Канаді, Німеччини, Польщі, Голландії та ряді інших країн. Наш земельний закон проголошує те, що українські компанії, учасниками яких є інші юридичні особи, іноземці чи іноземні компанії особи, не зможуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. І це важливо.

Вигоди

Популярные статьи сейчас

Мишина показала, кем заменила Эллерта, и призналась в "химии"

Зеленский созвал Кабмин и нардепов из-за законов об олигархах и налогах

Выживший турист после взрыва в Карпатах рассказал детали трагедии

В Европе резко рухнула цена на газ

Показать еще

Закон про запровадження ринку землі принесе користь усім його учасникам – як пайовикам, так і орендарям, і державі.

Аграрний сектор є одним з стовпів, на яких тримається наша економіка і наповнюється Держбюджет, на відміну від інших країн, де на сільське господарство, навпаки, виділяють мільярдні дотації. Зокрема, сума сплати платників єдиного податку четвертої групи з обробітку 19,7 млн га землі становила за 2020 рік 5,27 млрд грн. Загальна ж площа сільськогосподарських угідь в обробітку у всіх категорій виробників згідно даних Держстату складає близько 29 млн га. Детінізація ринку землі дозволить вивести з тіні недобросовісних виробників, та відповідно забезпечить додаткові надходження бюджету на рівні 12 – 14 мдрд грн щорічно. Під час дії заборони на продаж землі сільськогосподарського було незаконно присвоєно близько 5 млн га державних угідь. Переконаний, що землевласники зрозуміють, що «в білу» працювати краще, і це відкриває нові можливості. Земельний кодекс дозволить позбутися багаторічних корупційних схем, що приносять збитки державі на сотні мільйонів гривень. За оцінками Світового банку, відкриття ринку землі посприяє приросту ВВП України на 1,5% в рік.

Прозорі земельні відносини сприятимуть притоку інвестицій в сільське господарство. Саме такий ефект спостерігався в Польщі, де з 2000 до 2018 року капіталовкладення в агросектор збільшилися в 2,6 рази. В основному, гроші вкладалися в оновлення засобів механізації та в будівництво інфраструктури, що дозволило збільшити обсяги виробництва і переробки сільгосппродукції, поліпшити умови для утримання тварин. В результаті, Польща збільшила обсяги експорту аграрної продукції в 6 разів: з 5,2 до 31,8 млрд євро в 2004-2019 роки.

Цікавим підтвердженням збільшення інвестицій є приклад Угорщини, де до 8% інвествкладень прямує саме в сільське господарство. Агросектор угорських сусідів вважається одним з найбільш швидкозростаючих в ЄС. Зокрема, це дозволило їх Уряду виділити понад 230 млн євро у минулому році на розвиток тваринництва і модернізацію теплиць, будівництво сховищ для овочів і фруктів. Для порівняння, наразі в сільське господарство України заходить трохи більше 1% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. А державна підтримка с/г виробників в нас приблизно 135 млн євро.

Відкритий ринок землі підштовхне розвиток дрібних і середніх ферм, що спеціалізуються на виробництві певних видів продукції рослинництва і тваринництва. Великий бізнес робить ставку на вирощуванні зернових, ріпаку, соняшнику і бобових, в той час як садівництво знаходиться в занепаді. Кожного року в Україні скорочується поголів'я великої рогатої худоби на 100 тис. голів, катастрофічно знижується виробництво молока, бракує сучасного обладнання на українських фермах.

Наші західні партнери впоралися з цим завданням та наразі польським молоком «заливає» не тільки Україну, а й весь Європейський Союз. У Польщі фермерські господарства представляють понад 90% сільгоспвиробництва. У США та Ірландії виробництвом молока займаються родинні ферми. Фермери з покоління в покоління заробляють на життя на своїй землі і не шукають кращого життя в інших країнах.

Варто зазначити, що земельна реформа сприятливо вплине на розвиток інших галузей української економіки, дасть оздоровлюючий ефект в умовах кризи внаслідок пандемії COVID-19. Однозначне виграє банківський сектор. Українські фермери зможуть закладати свої ділянки в банки для отримання кредитів на розвиток бізнесу. Співпраця з банками допоможе сімейним фермерським господарствам осучаснити своє господарство, укомплектувати необхідним обладнанням і, як наслідок, поліпшити продуктивність. Відкриття ринку землі підштовхне попит на сільгосптехніку українських і зарубіжних машинобудівних підприємств.

Подальші кроки держави

Земельна реформа – це зелена світло для фермерів! І в нових умовах, українським аграріям необхідна підтримка держави. На сьогоднішній день зусилля Уряду та законодавців у парламенті спрямовані на розвиток агропромислового комплексу, спрощення ведення бізнесу для фермерів, створення умов для виходу їх продукції на зовнішні ринки.

За останні два роки змінився підхід державної підтримки розвитку сільського господарства. Якщо за часів президентства Порошенка дотації розподіляли між великими аграрними холдингами, то зараз доступ до фінансування мають малі та середні фермерські господарства. Загальна сума держпідтримки складає 4,5 млрд грн. В квітні 2021 року уряд збільшив розмір бюджетної субсидії для новостворених фермерських господарств родинного типу с 3 до 5 тис. гривень за гектар. Була введена нова форма допомоги фермерським господарствам – виплати у розмірі 36 тис. гривень за сільськогосподарську дорадчу послугу за такими напрямками діяльності, як зоотехніка, ветеринарія, агрономія, органічне виробництво, екологічне управління, бухгалтерський та управлінський облік, оподаткування, залучення фінансово-кредитних ресурсів, диверсифікація сільськогосподарської діяльності. Протягом минулого року українці отримали 35,14 млн гривень державної субсидії на утримання більше 7 тис. корів у фермерських господарствах.

Серед нових програм підтримки АПК: страхування сільськогосподарської продукції; відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; підтримка сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі; виробників органічної сільськогосподарської продукції; виробників картоплі; сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка). До цього було лише 5 класичних напрямів держпідтримки сільгоспвиробників. Міністерство аграрної політики та с/г України в плановому операційному режимі до вересня затвердить всі форми документів - і вже восени аграрії зможуть отримати кошти. Але ми на цьому не зупиняємося.

Наприклад, в Румунії в 2014-2020 роках реалізувалися 84 держпрограми підтримки виробництва продукції з доданою вартістю. Вони поширювалися на садівництво, виноробство, тепличні господарства. У 2002-2006 роках Румунія реалізувала спеціальну програму з розвитку сільського господарства SAPARD, яка дозволила привести аграрну продукцію у відповідність до стандартів ЄС і підвищити її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Цікавим є досвід Польщі стосовно кредитів, що може бути імплементований і в наше законодавство. У Польщі було створено «Агенцію реструктуризації та модернізації сільського господарства», «Агенцію аграрного майна», «Агенцію аграрного ринку», які надають фермерам субсидовані кредити і пролонгують гарантії за позиками. На початку 2000-х польські фермери отримували субсидовані кредити на придбання виробничого обладнання за ставкою 3,90% річних. Щоб підвищити інтерес до сільськогосподарської діяльності у молоді, уряд знизив ставку на 1,56% для фермерів молодше 40 років. Влада Угорщини надає субсидії для бізнесу, який інвестує в сільське господарство.

Безумовно, уряду України буде складніше стимулювати розвиток сільського господарства, ніж країнам-членам ЄС, оскільки на нас не поширюються переваги Єдиної сільськогосподарської політики. Але це питання часу.

Майбутнє за малим та середнім фермерством! Саме розвиток невеликих фермерських господарств сприятиме безпеці харчових продуктів та ціновій стабільності на внутрішньому ринку. А також самозайнятості селян, що буде гарантувати розвиток сіл, селищ. Разом, крок за кроком, ми змінюємо країну. Важливий крок вже зроблено, земля належить українцям! Продовжуємо працювати.

Автор - народний депутат України, Рівненщина. Фракція «Слуга народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook