Що таке транзит влади в РФ? Якщо для колективного Заходу це ілюзія про можливість нормалізації відносин з Росією, то для українців це ілюзія про розпад Російської Федерації після втрати влади Володимиром Путіним.
Насправді, транзит влади в РФ направлений перш за все на створення стабільної політичної системи, яка б відповідала очікуванням як креативного класу, так і простих росіян котрі є <<ядерним електоратом>> Володимира Путіна. Наступні два терміни Путіна, з точки зору кремлівських ідеологів, повинні стати вирішальними для завершення політичної трансформації. Фактично, Путін є гарантом для російської еліти, модернізації системи державного управління в перехідний період.
Меседжі ж російських опозиціонерів про смертельну хворобу Путіна лише допомагають чекістам зміцнювати їхню владу, бо у росіян під впливом словесного дощу про транзит влади з’являється очікування, що все буде вирішено без їхньої активної участі у політичних процесах. Кремлю після знищення незалежних каналів проявів інтересів, вигідний стихійний протестний рух, сформований навколо Навального, який не має ані ідеології, ані привабливої політичної програми для широких верств населення. Дихотомія Путін – Навальний дозволяє Кремлю каналізувати протест, направляючи його в безпечне річище антирежимного протесту, який не має шансів перерости в антисистемний протест.
Росіяни стали глядачами нового серіалу під назвою <<транзит влади>>, тож навіщо діяти якщо в новій серії буде сказано експертами з <<путінізму>> про те, що Путін скоро втратить владу. Важливо розуміти, що російська еліта є відображенням російського суспільства. Еліта не може бути привнесена звідкись ззовні, вона може зародитися тільки в надрах існуючого суспільства. Еліта формується у відповідь на суспільний запит, яке суспільство – така і еліта.
Навіть якби завтра Путін втратив владу, то його наступник проводив би ту саму політику що і попередній президент, бо Росією керує корпорація чекістів – імперців і жоден політик в РФ не зможе утриматись при владі без лояльності спецслужб, які тотально все контролюють на території нашого північного сусіда. Російські провладні інтелектуали вважають, що найбільші шанси стати наступником Путіна мають Дмитро Патрушев - син Секретаря Ради Безпеки Російської Федерації Миколи Патрушева та Сергій Наришкін - директор Служби зовнішньої розвідки.
Дуже прикметно, що представники російської інтелігенції наближеної до влади Олексій Венедиктов і Станіслав Белковський, активно використовуючи свої телеграм – канали, пророкували кар’єрне зростання Сергію Наришкіну. Компліментарні меседжі про Наришкіна також розповсюджує телеграм – канал <<Незыгарь>>, котрий контролюється, зі слів російських опозиціонерів, Олексієм Громовим - куратором інформаційної політики від Кремля, який працює першим заступником керівника Адміністрації президента Російської Федерації.
Сподівання ж багатьох західних і українських експертів на те, що після Путіна в Росії відбудеться або нова <<відлига>>, або нова <<перебудова>> є абсолютно безпідставними, оскільки представники російської еліти чудово усвідомлюють, що демократизація Російської Федерації призведе до її розпаду. Також російська еліта не погодиться з тим, що Росія повинна стати, як вважають західні політики, союзником колективного Заходу по стримуванню Китаю. По – перше, Росії не вигідна конфронтація з Китаєм з яким вона має кордон на 4209,3 кілометрів. По – друге, у російської та китайської еліти є спільна геополітична мета, яка полягає в їхньому прагненні зруйнувати міжнародний ліберальний порядок.
Західні еліти довгий час були впевнені в тому, що включення Росії у глобальну економічну систему дозволить перетворити її на правову державу за рахунок економічної залежності РФ від Заходу. Представники західного політичного істеблішменту вважали, що посилення залежності Росії від Заходу зменшить конфліктний потенціал у взаємовідносинах і дозволить за рахунок торгівлі, яка створює достаток, сформуватись середньому класу в РФ, котрий буде домагатися політичних прав.
Головна ж помилка колективного Заходу полягає в тому, що він дозволяв і навіть зараз дозволяє російській еліті грабувати Росію, бо російські можновладці купують елітну нерухомість і розміщують гроші на банківських рахунках саме у ЄС та США, де корупціонери з РФ мають спільників для відмивання їхніх грошей. Представники західних еліт були впевнені в тому, що під впливом глобалізації російська еліта, яка має мільярди доларів в західних банках, буде залежною від Заходу і відірваною від національних коренів.
Нажаль, на Заході не врахували те, що російські олігархи повністю залежать від Путіна та спецслужб РФ, бо російські мільярдери – лише розпорядники активів, які вони отримали за лояльність до Кремля. Нинішній російській режим використовує капіталізм, як засіб для корумпування західних еліт, що повинно призвести, по задуму представників Кремля, до знищення західної системи зсередини. Тож спроби колективного Заходу демократизувати та вестернізувати Росію за рахунок економічного співробітництва та тісних торговельних відносин, зазнали повного краху.
Українцям вже, нарешті, потрібно зрозуміти, що недооцінка ворога призводить лише до поразки, бо незважаючи на технологічну відсталість РФ від США та ЄС, російська армія є найсильнішою в Європі, як і російські спецслужби. І якщо ми дійсно прагнемо перемогти корпорацію чекістів, то потрібно поважати, знати, вивчати слабкі і сильні сторони свого геополітичного ворога. Недарма Михайло Жванецький казав: <<Ніколи не перебільшуйте дурість ворогів і вірність друзів>>.